Вишиванка-це символ, що зберігає коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія, релігія, мистецтво, душа народу. Та більше того вишиванка-це наш генетичний код.
В час барвистого цвіту землі маємо неповторне свято- День вишиванки. Кожного року шкільне подвір’я , мов поле засіяне різноманітними квітами. Усі вдягають найкращі вишиванки. Безліч орнаментів, фасонів, кольорів! Та цьогоріч не чути дитячого сміху та галасу, наче всі барви землі втратили свій колір і значення… Україна страждає від війни, захищаючи нашу незалежність, гинуть найкращі її дочки та сини. Біль, смуток, сльози, вибухи… Здається, що лише чорними хрестиками вишита сорочка, в яку одягнута мати наша Україна. Та не покидає нас віра у швидку Перемогу! Щиро молимося і просимо Бога, щоб зіслав мир на нашу багатостраждальну землю. В такий важкий час вишиванка- це броня українців. А Україна- броня для світу!
Символічно учні вдягнули свої вишиванки і підняли над рідним краєм Державний Прапор, яким була покрита труна нашого земляка, десантника 80-ій десантно-штурмовій бригади Героя України Віктора Дудара. У 2014 році він пішов добровольцем на Схід України і у 2022 захищав Батьківщину з перших днів повномаштабної війни. Після прощання, за військовим ритуалом, Прапор передали матері загиблого героя зі словами: “Від імені президента України, Верховного головнокомандувача Збройних сил України, прийміть цей Прапор як символ держави, якій вірно й до кінця служив Ваш син».
Наше майбутнє- діти тримають у руках нашу славну історію, гордість, надію, печаль, що навік вкарбувалися у кольори стягу.
Віримо Перемога вже близько! Вже зовсім мало залишилося до нашого свята! Ми вдягнемо вишиванки, будемо радіти і зустрічати наших захисників, обіймати міцно всіх співвітчизників, плакати, сумувати за нашими полеглими героями та зберігати світлу пам’ять про кожного з них. А далі відновлювати та розбудовувати! І ненька наша Україна знову одягне барвисту вишиванку!
Comments