Вічна памʼять і слава Любомиру Ваверчаку!🕯️🇺🇦🇺🇦

Любомир Ваверчак міг би сьогодні святкувати своє 30-річчя. Це вік, коли людина вже має певний життєвий досвід, але ще багато чого попереду—нові досягнення, мрії, родина, кар’єра. Але його життя обірвалося надто рано…

Він був воїном, захисником України, людиною, яка свідомо обрала шлях служіння своєму народові. Військова справа стала не просто його професією, а покликанням. Він вірив у свою місію, вірив у перемогу, вірив у майбутнє, яке сьогодні міг би будувати разом із нами.

Але війна не дала здійснитися цим мріям. Він загинув, щоб жили інші, щоб Україна залишалася вільною.

Школа, в якій навчався Любчик, завжди пам’ятатиме про нього. Це місце, де він робив свої перші кроки до дорослого життя, де мріяв, вчився, ріс як особистість. Тут залишилися його спогади – за шкільною партою.

Тепер його ім’я назавжди вписане в історію школи. У стінах навчального закладу є куточок пам’яті, фотографії, розповіді про його подвиг, щоб нові покоління знали, ким він був і що зробив для України. Учителі й учні згадуватимуть його як справжнього Героя, випускника, який віддав своє життя за свободу.

Його школа завжди буде пишатися ним. Бо пам’ять про таких, як Любомир, живе у серцях людей і в словах, які передаються наступним поколінням.

Сьогодні йому могло б бути 30… Але він назавжди залишиться молодим. Пам’ятаємо. Шануємо. Герої не вмирають!