Ми обов’язково переможемо! І у нас ще будуть чудові літні канікули без болю, страху, БЕЗ ВІЙНИ!

Надворі осінь. Вересень. А подумки діти повертаються у літо. Не секрет, що вперше у своєму житті багато хто із них у традиційному творі напише, що «у війну» цього літа не тільки гралися, а й відчули її реалії по-справжньому. Дитяча рука виводить слово «війна», на жаль, уже опираючись на власний досвід. Семикласники на уроці зарубіжної літератури, говорячи про книги, їх значення, теж не оминули цієї теми. «Літо, яке ми ніколи не забудемо!» - так говорив кожен із них. Це був урок-сповідь, наповнений розповідями про почуте та пережите. Особливо вразило, що діти, незважаючи на всі страхіття навколо, вірять у краще, добре, світле. Тому свої усні оповідки вони доповнювали малюнками, а ще завершували словами, що наше літо було незламним. Ми жили, любили, вірили, підтримували один одного, навіть попри біль і тривоги, щоб посмішки, все-таки, зігрівали спогади про канікули, що минули! Ми обов’язково переможемо! І у нас ще будуть чудові літні канікули без болю, страху, БЕЗ ВІЙНИ!